ОСНОВИ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ (за матеріалами лекції Ш.О. Амонашвілі)

Життя жорстоке, нелюдське. Саме зараз необхідно говорити про гуманну педагогіку. Якщо ти вчитель, то несеш добро, а якщо інше, то ти не вчитель. Чи можемо ми давати знання дітям і не облагороджувати їх серця?

Гуманна педагогіка – складне явище в людській свідомості. Це не просто доброта, чуйність, милосердя. Вчитель тут має проявити волю і сміливість.

Гуманна педагогіка – це класична ідея, яка виходить ще з праць Ушинського, Сухомлинського… Основоположники гуманної наукової педагогіки – Пирогов, Ушинський, Макаренко, Сухомлинський, Каменський…

Педагогіка – не наука, а мистецтво. Гуманну педагогіку слід описувати не звичними науковими поняттями. Педагогіка знаходиться вище науки. «Всі науки служать для педагогіки». Навіть назви педагогічних праць про це свідчать: «Педагогічна поема» А. Макаренка, «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинського, твори Ж-Ж Руссо, Я.Корчака… Педагогіка – це сфера мудрості. Необхідно виховувати не за наукою, а за серцем. А серце має посміхатися…

Гуманізм – основа людських відносин, мета і засіб виховання школярів.

Принципи гуманної педагогіки

1.Олюднювати, облагороджувати середовище навколо дитини.

2.Проявлять творче терпіння.

3.Приймати дитину такою, як вона є.

4.Будувати співробітництво з дитиною.

5.Виховувати з оптимізмом будь-яку дитину.

6.Проявляти відданість і щирість у спілкуванні з дитиною.     

Прислів’я від Ш.О.Амонашвілі

Красивим є той, хто красиво мислить.

Хай твій язик не поспішає говорить.

Як тільки починаємо думати – помилки зникають.

Хто шукає трудність, знаходить мудрість.

Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог – кожний тобі вчитель.

Бути вічним учнем – це наш шлях.

У кожного всередині є вчитель – слухай його.

Найкращі знання вчителя у його серці.

Учитель має любити дитину серцем. (Сухомлинський).

Холодна логіка дуже небезпечна, якщо не розвивається серце і душа.

Від фізичного тепла предмети розширюються, а від духовного – розширюються серця.

Значення школи у житті дитини

Головне призначення школи - допомогти дитині знайти своє місце в житті, а предмети, які викладають у школі, є засобом для досягнення цієї цілі. Колись вважалося, що головне завдання школи - навчити дитину грамоті. Людина по-справжньому збагачується знаннями тоді, коли ці знання мають для неї якесь значення.

Головне завдання школи - запропонувати дитині таку форму викладання предметів, щоб їй самій захотілося вивчати і запам"ятовувати їх. Навчанняння за допомогою книг і бесід досить обмежене. Предмет буде осягатися набагато глибше і швидше, якщо його вивчати в реальній обстановці. Наприклад, для того, щоб ефективніше засвоїти арифметичні дії, можна дати дітям можливість обслужити шкільний магазин або порахувати здачу. У великих знаннях мало користі, якщо людина не вміє бути щасливою, якщо вона не уживається з людьми, не може впоратися з роботою, якою займається.

Хороший вчитель повинен спробувати зрозуміти кожного учня, допомогти йому подолати свої слабкі якості і стати всебічно розвиненою людиною. Дитині необхідно дати можливість проявити свої здібності, навчити домагатися мети чесною працею, допомогти стати більш товариським з товаришами.